Національний університет «Львівська політехніка» Парламентаризм Залікова контрольна робота Білет № 16-20 ІГСН «Соціологія» Білет 16 1)Керівництво зовнішньополітичною діяльністю України здійснює Кабінет Міністрів України____ Ні 2)Комунізм є різновидом авторитарного режиму ____ НІ 3)Конституційна монархія поділяється на парламентську та дуалістичну ____ Ні 4)За формою правління Україна є парламентсько-президентською республікою ____ ТАК 5)Виборчий поріг – це ____ 1.мінімальний відсоток голосів, які повинна набрати політично партія(блок) за пропорційної виборчої системи для того, щоб взяти участь у розподілі депутатських мандатів 6)Для правової держави властиві такі принципи _____1.рівність закону для всіх 2.підзаконність державної влади 4.взаємовідповідальність держави і особи 5.незалежність судів і сіддів 7)Який різновид партійної системи притаманний для США та Великобританії ____ 5.двопартійна система 8)Одномандатні виборчі округи передбачають____1.переможцем в окрузі стає один кандидат 4.виборець може віддавати голос лише за одного кандидата 9)Існують такі системи добору політичних лідерів___2.антрепенерська система 5.система гільдій. 10)Політологія як самостійна навчальна дисципліна почала формуватись ____ 3. в другій половині 19 століття 11)Більшісь від конституційного складу Верховної Ради України – це __ 6.226 депутатів 12)політичний режим як спосіб функціонування політичної влади визначається ____ 1.методами і прийомами здійснення влади 4.принципами взаємодії між органами влади 6.можливостями реалізації прав і демократичних свобод у суспільстві 13)Держава як основний інститут політичної системи: теорії походження ознаки прерогативи та функції До визначення поняття «держави» існує, принаймні, два підходи, які фіксують різні аспекти державності: її публічний, або інституційне значення. У першому випадку «держава» постає як спосіб організованості й згуртованості індивідів навколо спільного, універсально значимого інтересу. Держава тут асоціюється з усім суспільством, від імені якого приймаються владні рішення і виконання яких стосується усього суспільства. За приклад інституціонального визначення держави може правити хоч би дефініція, дана Е. Гіденсом: «Політичний апарат уряду (такі інституції, як парламент або конгрес разом з цивільними службовцями), який керує певною територією, а її повноваження підтримані юридичною системою та здатністю застосувати військову силу для втілення своєї політики». Ці два підходи не є взаємозаперечуваними, оскільки перший вимушений погодитися з необхідністю інститутуалізації суспільного інтересу в системі державних та політичних закладів. Другий же визнає «тілом» своїх інституційних конструювань народ і його політичну волю до підпорядкованого легітимованим інституціям організованого співжиття. Найкоректнішим способом визначення сутності держави буде схарактеризувати її через сукупність складників або засад існування державності. Таким мінімальним засадничими елементами держави є триєдність — народ, влада і територія, де кожен з елементів має рівносильну іншим двом, але не самодостатньою вартість. Цей мінімальний засновок потребує доповнення ще, принаймні, двома компонентами: суверенітет і єдина мова та самоназва. Поєднання народу, влади і території може утворити політичну одиницю федеративного статусу і лише ознаки суверенітету свідчитимуть про статус державний. Суверенітет означає право держави (її уряду) бути суддею в останній інстанції свого інтересу й своїх дій на території, чітко окресленьїй своїми кордонами. Спільна мова та самоназва є особливо актуальною вимогою для багатонаціональних держав федеративного устрою. Єдиного погляду немає також не існує і щодо проблеми походження держави. З широкого спектру політичних теорій, присвячених цій проблемі, зупинимося на основних: патріархальна, органічна, конвенційна (угодова), теорія насильства, сакральна (магічна), психологічна, географічного детермінізму. Патріархальна теорія, що веде ...